Дещо про бірюзову школу

Після-#EdCamp, на мою думку, більш важливіший, ніж сама (не) конференція. Настає час все переосмислити, обдумати, записати ідеї на клаптику паперу, а потім їх упорядкувати. Особисто мене вразив виступ Марґрет Расфельд, хоча і короткий, проте цікавий і надихаючий.

Марґрет Расфельд, засновниця Євангелистської загальної школи центру Берліна в Німеччині, вважає, що сьогодні недостатньо дітей вчити читати, писати і рахувати. Головне завдання освіти полягає у тому, щоб прищеплювати цінності, навчити справлятися з викликами сучасного світу і бути готовим до будь-яких труднощів[1]. Створену нею школу називають ще бірюзовою. Які ж особливості цієї школи?

По-перше, це особлива мета школи -  діяльність для сталого розвитку. Розуміючи зміст Глобальних цілей людства як виклик, навчальна діяльність концентрується навколо них,  як у предметній, так і міждисциплінарній формах, орієнтуючись на взаємодію між навчальними предметами. 

По-друге, велика увага приділяється самоорганізації учнів. У будь-який момент учні можуть зайнятись тим, чим вони хочуть.

По-третє, викладання курсу «Відповідальність», в рамках якого діти виходять за межі території школи, щоб взяти на себе екологічні або соціальні  завдання з метою співіснування та задля спільного буття, яке вони собі визначили, знайшли та пережили. Таким чином, вони навчаються та усвідомлюють: «Я важливий. Люди мені радіють. Я можу цей світ зробити трошки кращим. Я можу сам і разом з іншими багато чого змінити!". 

По-четверте, один з особливих предметів школи називається «Випробування». Учням необхідно пройти випробування-подорож за межами Берліна, маючи всього лише 5 євро на день. «Випробування» триває 3 тижні. Діти можуть самі вибрати спосіб пересування і сферу, в якій би хотіли зробити свій внесок. Подорож в таких умовах вчить відразу багатьох важливих навичок: жити в ситуації небезпеки, розраховувати на себе, працювати в групах, помилятися, відстоювати свої права, приймати рішення, бути гнучкими, орієнтуватися в ситуації, що склалася.

По-п’яте, один день на тиждень – це День проектів. Цей день в школі існує для того, щоб практикувати міждисциплінарні знання. За рік школярі зазвичай встигають спробувати себе в 3-4-х таких проектах. Вони діляться на команди, нерідко різновікові, і протягом дня вивчають предмет дослідження на практиці. Саме тому у дітей з'являється досить часу, щоб йти за межі навчального закладу, працювати з експертами (наприклад, з режисером ставити п'єсу для місцевих жителів), тобто у дітей достатньо можливостей отримувати знання не тільки в школі, а й поза нею.

До особливостей школи можна віднести й наступне:

·         Відсутність будь-яких підручників. Навчальні матеріали зберігаються в Інтернет-магазині.

·         У кожного учня в школі є спеціальний робочий зошит, куди вписані всі теми, знання, навички, які він повинен засвоїти за найближчі три роки, і там же він зазначає, що зроблено і коли.

·         Кожен учитель обслуговує тільки три класи, близько 75 учнів, і його завдання полягає  в тому, щоб з кожним з них побудувати близькі довірчі відносини. По суті, одна велика школа складається з безлічі маленьких, а маленька - з трьох класів по 26 осіб, за якими закріплені два вчителі.

·         Учителі відповідають не тільки за предмети, а й за індивідуальні та групові проекти, і раз на тиждень зустрічаються з дітьми, щоб обговорити з ними подальші плани, проекти і складні моменти.

·         Два рази на місяць проводяться тренінги для педагогів з інших шкіл, які ведуть учні, розповідаючи про принципи і систему навчання в школі.

·         Кожен батько і мати протягом місяця повинні провести в школі 3 години і допомогти у будь-якій сфері, в якій вони добре розбираються. Все це допомагає побудувати партнерські відносини між вчителями і батьками.

·         У школі відсутні оцінки. Учні отримують сертифікат за курс, який ними опрацьований.

Школа має працювати  у змішаному циклі різних років навчання, для того щоб діти та підлітки мали змогу вчитись один в одного та вчитись підтримувати один одного і вийти з моделі конкуренції між собою. Вони самі вирішують, коли їм писати тести та отримати сертифікати.

На думку Марґрет Расфельд, заснована нею школа вирішує головну проблему – розкриває потенціал особистості адаптованої до полікультурного соціуму і здатної знайти свій шлях у глобалізованому світі.[2]

---

[1] https://www.youtube.com/watch?time_continue=18&v=uoGFaJXhnqE

[2] М. Расфельд, Ш. Брайденбах Школа на старті: Мотивація до дії  /Переклад з нім. Романа Чернюка – Львів: Літопис, 2018. – 136с.