Розглядаючи фото облич,
Я спіймала себе на думці:
«Скільки мужності, волі і сил
Було в них на тій Інститутській?»
Скільки правди і віри у нас
Як у націю українців
Мали ті, чий вогник згас
У розпалі кровавої бійці.
І вдивляючись в очі оті
Вже не стримуєш сліз
Не від горя невтішної втрати,
А від гордості за синів,
Що віддали життя за брата.
Що віддали життя за майбутнє дітей,
За майбутнє життя без кайданів.
З кулею в серці і вірою в те,
Що не буде більше Майданів.
І не маємо права забути усіх
Відчайдушних борців за свободу,
Бо розчавить тоді
Комментариев нет:
Отправить комментарий