Навчання біології на основі технології розвитку

критичного мислення учнів

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько 15 років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасного навчання розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. На думку О.І.Пометун, найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства [5, c.7]. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів.

Стратегія розвитку критичного мислення учнів була розроблена бразильським педагогом-гуманістом Паулом Фрейре й викладена в його роботі «Педагогіка пригноблених», яка побачила світ у 1970 році [6].

Теорія освіти П. Фрейре базується на твердому переконанні, що будь-яка людина здатна критично усвідомлювати реальність свого особистого і соціального життя, виявляючи його суперечності, перетворювати цю реальність шляхом практичних дій. Поняття «пробудження свідомості» означає всезростаюче об’єктивне і критичне усвідомлення реальності, яке оточує нас, з метою її зміни. Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення і закінчується прийняттям обґрунтованих рішень.

Метью Ліпман [3], відомий фахівець з цієї проблеми, вважає, що критичне мислення – це вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

а) засновується на критеріях,

б) є таким, що самокоректується,

в) пливе до контексту.

Ліпман виділяє шість ключових елементів критичного мислення [1]:

1.     уміння мислити, яке передбачає оволодіння певними прийомами, що розвивають апарат операцій мислення;

2.     формулювання самостійних суджень, яке передбачає вміння продуктивного порівняння різних суджень і визначення альтернатив;

3.     відповідальність, яка передбачає вміння доводити за допомогою переконливих аргументів власні думки, які  будуть предметом подальшого розгляду іншими;

4.     самокорекція, яка передбачає використання людиною критичного мислення як методу, зверненого на її власні судження з метою їх виправлення чи покращення;

5.     вибір критеріїв, які бере до уваги критично мисляча людина з метою їх детального аналізу чи критики;

6.     увага та чуйність до контексту передбачає розуміння загальних критеріїв у зв’язку із контекстом їх використання та розробку інших альтернативних критеріїв, що відповідають конкретній ситуації.

Процес розвитку критичного мислення складається з таких етапів:

·        сприймання інформації;

·        аналіз висновків з інформації;

·        зіставлення висновків з протилежними точками зору;

·        розробка системи доказів на користь відповідної точки зору;

·        прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

Найчастіше критичне мислення спрямоване на досягнення певної мети, але може бути і творчим процесом, де цілі не такі вже ясні.

Організація навчання на засадах критичного мислення має свої особливості. По-перше, структура уроку дещо відрізняється від прийнятої класно-урочної системи. В структурі навчального заняття виділяють такі етапи:

етап уроку	характеристика
Ступінь розминки	·        створення психологічного клімату ·        налаштування на роботу ·        розгляд проблемних ситуацій
Ступінь актуалізації	·        актуалізація опорних знань і способів дій
Ступінь усвідомлення змісту	·        сприйняття нової інформації ·        аналіз інформації ·        перевірка аналізу інформації
Ступінь рефлексії	·        учень викладає своїми словами власне розуміння отриманої інформації

Кожен урок починається з актуалізації (передбачення), під час якої педагог спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання. Учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми, встановлюють рівень власних знань з предмета. Потім вчитель підводить учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них. Завершується урок рефлексією, під час якої учні обмінюються з іншими про те, як нові знання змінили їхні попередні уявлення.

Другою відмінністю уроків розвитку критичного мислення учнів є те, що навчальний процес здійснюється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Між учасниками навчальної взаємодії відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь в обговорені, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування і бути почутим. Роль вчителя на уроці полягає у наданні своєчасної допомоги і керуванні навчальною діяльністю школярів.

Як кожна навчальна дисципліна, біологія має свою специфіку, яка полягає не тільки у формуванні знань з предмету, але й застосуванні цих знань на практиці і в житті. Насиченість програмового матеріалу термінами і науковим змістом робить предмет достатньо складним  для розуміння і усвідомлення дитиною шкільного віку. Головна мета застосування методів критичного мислення на уроках біології полягає у формуванні вмінь аналізувати і переробляти складну наукову інформацію.

Одним із цікавих методів, який відкриває можливості педагогу і учням для широкого поля діяльності є метод, який отримав назву «Кола знання» і описаний нижче.

q	Метод "Кола знання" Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів, вміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами і явищами.   Учні працюють в групах.

Як це робиться на практиці?

Групи отримали завдання створити "Кола знання" до терміну "еритроцит". В центрі листка паперу записується дане ключове слово і обводиться колом. Назовні по першому колу записується 3-6 якісних ознаки еритроцитів, що є відповіддю на питання «Який?». Наприклад, "без’ядерний", "червоний", "дископодібний". (Загалом ознак може бути до 12). Якісні ознаки обводяться знову колом. В наступному колі до кожної якісної ознаки ставиться питання «Чому?», записується термін і до слова проводиться з’єднувальна лінія. Наприклад, "червоні – містять гемоглобін", "без’ядерний – тому що втратив ядро при дозрівання" і т.д. Пояснення знову обводяться колом. В зовнішньому колі словосполучення, що є відповіддю на питання «Для чого?». Наприклад, "червоні – містять гемоглобін – переносити кисень" і т.д.[1]

Наведемо приклад кола за однією ознакою:

Роботу можна завершити побудовою речень: «Еритроцити містять червоний пігмент гемоглобін, який переносить кисень».

На основі цього методу вчитель може розробити різні варіанти роботи з термінами.

Сьогодні цілком зрозумілим стало для кожного педагога розуміння того, що здатність мислити критично є навичкою, яку треба формувати, розвивати і поширювати в навчальному середовищі. У рамках такого підходу формуються моделі та стратегії критичного мислення з кожного предмета окремо, які можуть бути самостійними або перетинатись з іншими навчальними дисциплінами.

Список літератури

1.             Іванова О. Навчаємо критично мислити // http://osvita.ua

2.             Кравченко Н.А. Критична освіта як основа педагогічної концепції Паула Фрейре // Відкритий урок, -2002 - №1-2.

3.             Ліпман М. Чим може бути критичне мислення // http://osvita.ua/school

4.             Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144с.

5.             Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул М., Метьюз С., Макінстер Д.; Наук ред.., передм. О.Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220с.

6.             Фрейре П. Педагогіка пригноблених. – К.: Вид-во «Юніверс», 2003, - 168с.

---

[1] Прим.  Учні досить часто плутають якісні характеристики (ознаки) із призначенням (значенням) цього показника.